Боротись за віру, раз дану святим

Чого насправді вчить Біблія про Святого Духа

Сьогодні, мабуть, немає такої людини, яка би не зустрічалася або не чула про діяльність організації Свідків Єгови. Це організація, яка має надзвичайно сильний, колосальний ріст зважаючи на те, що «розпочала вона свою діяльність в не надто далекому 1870 році»1. Даний рух розпочався із невеликої групи людей близько сто п’ятдесяти років тому, уже в «1977 році число присутніх на Вечері Спомину по всьому світі сягало п’ять мільйонів сто тисяч людей ».2 А вже в дві тисячі сімнадцятому році число присутніх на Вечері Спомину сягала 20 175 477. Згідно звіту, який вони приводять на своєму сайті на сьогоднішній день «По цілому світі 115 416 зборів Свідків Єгови, до яких належить 8 201 545 вісників».3 Зважаючи на такий швидкий ріст організації, дана тема має надзвичайно важливе значення для Євангельських віруючих.

Тривалий час, лідери даної організації займалися пророкуваннями про кінець світу. «Називалися такі роки: 1872, 1874, 1914, 1925, 1975. Як відомо, цим прогнозам не судилося збутися» .4 Проте, незважаючи на все, члени організації, вважають своїх керівників, майже непогрішимими, святими. І через всі провали та обмани, чомусь кількість представників не зменшується. Тому свій уважний погляд віруюча людина не може відводити, щоб захистити себе, своїх рідних, від пагубного вчення даної організації. А також якомога більше благовістити всім людям, адже кожен має потребу в спасінні.

Свідків Єгови спокійно можна назвати культом, який лише ззовні спирається на Біблію. Вартова башта в основі своїй базується на працях Рассела, Рутефорда та їх послідовників, які були не чесними та зажерливими людьми. Претендентом на беззаперечне тлумачення тексту є Керівний орган Вартової вежі. Тобто те, що говорить Вартова вежа – це беззаперечна істина. Це йде всупереч Біблійному вченню «поставити себе перед Богом гідним, працівником бездоганним, що вірно навчає істини» (2 Тимофія 2:15). Ці слова вказівником для нас, щоб всі ми щодня вивчали Біблію, щоб не суперечити Його Слову.

Певне, що немає таких людей, які би не чули, або не зустрічалися, із представниками даної конфесії. В сьогоднішньому дні вони успішно проводять свою діяльність у всіх частинах світу. За їхніми даними, «Країни і території, де проповідують Свідки Єгови: 240»5 Найбільш поширеною літературою даної організації, є «Вартова вежа» та журнал «Пробудись». Дану літературу можна знайти більш, ніж на 200 мовах світу.6

Дана релігійна конфесія спотворює Біблійне вчення. Тому для Євангельських віруючих надзвичайно важливо знати позицію Свідків Єгови, щодо вчення про особу Духа Святого. І ще більш важливо знати, яку відповідь дає Євангелія, для того аби не похитнулася віра. «Ролі Духа в Євангелії надається таке значення, що християни ні в якому випадку не повинні недооцінювати, доктрину про Духа Святого»7 Знаючи вчення, знаючи Євангельську істину – християни мають вміти, показати її будь кому, більше того показати істину представникам культу, який прикривається Біблією.


ОГЛЯД ВЧЕННЯ СВІДКІВ ЄГОВИ

Перейдемо безпосередньо до того, що вчить дана організація про те ким або чим являється Дух Святий. Якщо в пошуковому рядку Google ввести словосполучення Дух Святий, то сайт Свідків Єгови це чи не перше посилання, яке попадає на очі людям. Інформація щодо вчення Свідків Єгови, буде братися із офіційного джерела організації Свідків Єгови, сайт https://www.jw.org/uk/.

Святий Дух – це Божа сила в дії

«Святий дух — це Божа сила в дії (Михея 3:8; Луки 1:35). Коли Бог посилає Свій Дух, то скеровує Свою енергію в будь-яке місце задля виконання Своєї волі (Псалом 104:30; 139:7).8

«Слово «дух», яке вживається в Біблії, є відповідником єврейського слова ру́ах і грецького слова пне́ума. Найчастіше ці слова позначають Божу діючу силу, тобто Святий Дух (Буття 1:2). Однак у Біблії вони вживаються також в інших значеннях:

  • Дихання (Авакума 2:19, переклад Філарета; Об’явлення 13:15).
  • Вітер (Буття 8:1; Івана 3:8).
  • Життєва сила людей і тварин (Йова 34:14, 15, переклад П. Куліша).
  • Умонастрій людини (Числа 14:24, переклад І. Хоменка).
  • Духовні істоти, у тому числі Бог та ангели (1 Царів 22:21; Івана 4:24).

Усі ці значення передають думку про щось невидиме, що спричиняє видимі результати. Так само і Божий Дух, «подібно до вітру, є невидимим, нематеріальним і могутнім» (В. Вайн, «Тлумачний словник слів Нового Завіту», англ.).

«Крім того, Біблія говорить про Божий Святий Дух як про його «руки» чи «пальці» (Псалом 8:4; 19:2; Луки 11:20; порівняйте Матвія 12:28). Подібно як майстер своїми руками виконує певну роботу, Бог Своїм Духом творить і виконує інші діла. Ось деякі плоди його праці:

  • Усесвіт (Псалом 33:6, переклад Філарета; Ісаї 66:1, 2).
  • Біблія (2 Петра 1:20, 21).
  • Чудеса і ревне проповідування стародавніх Божих служителів (Луки 4:18; Дії 1:8; 1 Коринфян 12:4⁠—⁠11).
  • Чудові риси характеру, які проявляють слухняні Богу люди (Галатів 5:22, 23).»9

Святий Дух – не являється особою

Більшість Християнських конфесій основуючись на Біблії, вчать про те, що Дух Святий являється Особою. Проте Свідки Єгови у цьому випадку мають свою власну позицію, яку вони також основують начебто на Писанні. Ця позиція виражається в тому, що Дух Святий не є особою, а являється «діючою силою Бога».

Говорячи про Божий Дух як про його «руки», «пальці» чи «подув ніздер», Біблія вказує на те, що Святий Дух не є особою (Вихід 15:8, 10). Руки майстра не можуть діяти незалежно від його розуму й окремо від тіла. Так само і Божий Святий Дух діє тільки тоді, коли Бог його кудись скеровує (Луки 11:13). У Біблії Божий Дух також порівнюється з водою, і про Нього згадується в одному ряду з такими поняттями, як віра та знання (Ісаї 44:3; Дії 6:5; 2 Коринфян 6:6). Усі ці порівняння дозволяють зробити висновок, що Святий Дух не є особою.

«Якби Дух Святий був Особою Він, як Отець і Син, мав би власне ім’я – так заявляє вартова вежа».10 «Біблія виявляє ім’я Бога — Єгова. Також вона повідомляє ім’я його Сина, Ісуса Христа. Але Біблія ніде не згадує імені святого духу (Вихід 15:3; Луки 1:31). Коли християнський мученик Степан чудом отримав видіння небес, він бачив лише дві особи, а не три. У Біблії сказано: «Степан, сповнений Святим Духом, глянув на небо і побачив Божу славу та Ісуса, який стояв праворуч від Бога» (Дії 7:55). Святий дух є Божою діючою силою, завдяки якій Степан міг побачити це видіння».11

Аргументи чому Святий Дух не є особою

Організація «Вартової Башти», приводить також аргументи, чому Дух Святий не є Особою. А являється просто енергією, або діючою силою Бога. На кожне із християнських тверджень, даються відповіді, які повністю відрізняються від позиції, конфесій, що вірять в те, що Дух Святий це особа.

Немає підтвердження існування Трійці

Організація вартової вежі заявляє, що вчення про особу Духа Святого витікає із вчення про Трійцю. Але це не так. В більшій мірі вчення про Трійцю витікає із вчення про Божественну особу Духа Святого, Божественність Христа, та Бога Отця. І на офіційному сайті вони заявляють, що християнський світ базує вчення про Трійцю на тексті із послання апостола Івана. Ось їх позиція.

«1 Івана 5:7, 8 «Бо троє свідкують на небі: Отець, Слово й Святий Дух, і ці Троє Одно. І троє свідкують на землі: дух, і вода, і кров, і троє в одно.»

Але дослідники з’ясували, що апостол Іван не писав цих слів і вони не є частиною оригінального біблійного тексту. Професор Брюс Метцгер написав: «Немає жодного сумніву, що ці слова додані безпідставно і не мають права стояти в Новому Завіті» («A Textual Commentary on the Greek New Testament»).»12

Біблія персоніфікує Святий Дух, а не вказує на Його особу

Справді, у деяких біблійних уривках Святий Дух персоніфікується, тобто йому надаються властивості особи. Але це не доводить, що Він є особою. Біблія також персоніфікує мудрість, смерть і гріх (Приповістей 1:20; Римлян 5:17, 21). Наприклад, про мудрість говориться, що вона має вчинки і дітей, а про гріх сказано, що він може зваблювати, вбивати і викликати в людини пожадливість (Матвія 11:19; Луки 7:35; Римлян 7:8, 11).

Подібно, цитуючи слова Ісуса, апостол Іван персоніфікував Святий Дух, назвавши Його «помічником» (параклітом), який свідчить, керує, говорить, чує, сповіщає і прославляє. Говорячи про цього «помічника», Іван використав особові займенники чоловічого роду, як-от «він» чи «його» (Івана 16:7⁠—⁠15). Але Іван писав так, бо грецький відповідник слова «помічник» (пара́клетос) є іменником чоловічого роду і за правилами грецької граматики вимагає вживання займенника чоловічого роду. Варто зазначити, що в інших біблійних уривках, де Іван писав про Святий Дух, він вжив іменник середнього роду пне́ума і, відповідно, займенник середнього роду (Івана 14:16, 17).

Хрещення в ім’я Святого Духа не є доказом особистості

Організація вартової вежі заявляє, що Хрещення в ім’я Святого Духу не є доказом особистості. Тому що один із доказів, який приводять християни в доказ особи Духа Святого. Те що хрещення відбувається в ім’я Духа Святого. Ось що приводять Свідки Єгови в доказ того, що це не доказ.

У Біблії слово «ім’я» іноді вживається на позначення сили або влади (Повторення Закону 18:5, 19 – 22; Естер 8:10). Таке саме значення слово «ім’я» має в українському виразі «іменем закону». Цей вираз не вказує на те, що закон є особою. Охрещуючись «в ім’я» Святого Духу, людина визнає силу Святого Духу і його роль у виконанні Божої волі (Матвія 28:19).

Апостоли Ісуса та інші його перші послідовники не вірили, що Святий Дух — це особа.

Ні Біблія, ні історія не підтверджують, що апостоли чи їх послідовники вірили в те, що Дух Святий це особа. Ось що говориться в «Британській енциклопедії»: «Визначення, що Святий Дух є окремою божественною Особою... було дане на Константинопольському соборі 381 н. е.». Це сталося через 250 років після смерті останнього апостола.13


КРИТИЧНИЙ АНАЛІЗ ВЧЕННЯ У СВІТЛІ ЄВАНГЕЛІЯ

Маніпулювання граматичними поняттями, яке впливає на тлумачення Біблійних текстів

Із самого першого твердження яке подають Свідки Єгови на своєму сайті. Уже читаючи заголовок статті, щодо Святого Духа ми бачимо, що вони не визнають особу Святого Духа. Тому що запитання вони ставлять не « Ким є Дух Святий?», а « Чим є Дух Святий?». Суть запитання дуже важлива, тому що питання «чим?» Відноситься до неживих предметів.

Свідки Єгови заявляють про те, що слово πνευμα, яке означає вітер, дихання, дух життя, дух.14 Найчастіше відноситься до діючої Божої сили, але не до особистості. Тому що за іх поясненням слово πνευμα, «в біблійних уривках, де Іван писав про Святий Дух, (Івана 14:16-17) він вжив іменник середнього роду пне́ума і, відповідно, займенник середнього роду, який свідчить про бездушність духа».15

Проте автор книги Об’явлення 22 розділ 16 вірш написав пряму мову Христа: «Я, Ісус, послав Свого Ангола, щоб засвідчити вам це у Церквах. Я корінь і рід Давидів, зоря ясна і досвітня!» спокійно використовує іменник середнього роду, по відношенні до Ісуса Христа. Хоча Христа важко назвати не особою. Слово «γένος (гЭнос) – Рід, Іменник ,16 Називний відмінок, Однина, Середній рід»17 . Це слово, яке перекладе в перекладі професора Івана Огієнка - рід, це слово середнього роду. Тоді відчувається несправедлива підміна понять граматики для виправдання власних позицій вартової вежі.

Але коли приводяться такі начебто аргументи, то забувається те, що займенник середнього роду не може свідчити про те, що предмет розмови не живий. До прикладу, коли Ісус мав розмову із Самарянкою, дана історія описана в Євангелії від Івана четвертий розділ, в двадцять четвертому вірші написано: «Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклонятись.» Тут слово «Дух» те ж саме πνευμα, але тут воно має відношення до Бога Отця. Тут Христос пояснює те, ким є Бог, і він використовує те ж саме слово, яке і використовується до Духа Святого. Тому побачивши це, стає зрозуміло, що займенник середнього роду не може вказувати на те, що предмет розмови являється неживим.

«Слово πνευμα- або дух, може відноситися до різних предметів, і вже від того, до кого чи чого воно поставлене буде вказувати, на живість чи не живість предмета. В грецькій мові є три граматичні категорії, чоловічого, жіночого, та середнього роду. Ці три граматичні категорії не мають ніякого відношення до особи чи до статевої різниці. Наприклад, грецьке слово для визначення будинку – це «ойкос», воно чоловічого роду. Тим не менше, так як будинок – це предмет, то при перекладі необхідно зробити поправку, для передачі цього факту».18

Те, що слово дух використовується по відношенні до неживих предметів, ще не робить Духа Святого неживим. Це нормально коли, слово в його різних контекстах має абсолютно різне значення. До прикладу казати те, що слово дух, по тій причині, що воно стоїть в середньому роді не може відноситися до живої субстанції, це майже теж, що заявляти що сплетене волосся на голові у дівчини, не може бути косою, тому що коса це інструмент яким косять траву.

Тим не менше не можна не згадати Євангельських текстів, які говорять про Духа Святого. У Євангелії від Івана 16 розділ описані слова Ісуса до своїх учнів. І коли Христос говорить про необхідність приходу Духа Святого, то Він використовує «займенники чоловічого роду, (Івана 16:7,8, 13, 14 и.т.д).»19 παράκλητος – утішитель, Іменник, Називний відміннок, Однина, Чоловічий рід».20

А коли ж Духом Божим вигоню Я демонів, то настало для вас Царство Боже.(Від Матвія 12:28) Якщо саме про цей текст говорити, і заявляти про те, що даний текс вказує на те, що Дух Святий не особа, то тоді треба відкинути взагалі весь контекст. В контексті мова йде про те, що Ісуса звинувачували у тому, що Він виганяє демонів Вельзивулом. Вельзивул – це так називалося філістимське божество, яке уособлювало поклоніння сатані. Його ім’я стало вживатися по відношенні до сатани, князя демонського.21 Сатана або Вельзивул являється духом, всі демони, це духи, всі Анголи це духи, тоді за логікою вартової вежі їх також не можна називати особистостями.

Критичний аналіз позиції, що Святий Дух не особа

Дух Святий учасник Трійці

Далі Свідки Єгови приводять, власні докази чому поняття Дух Святий не може відноситися до особи. Приводяться аргументи, як противага певним твердженням.

Святий дух — це особа і частина Трійці, як говориться в 1 Івана 5:7, 8 у перекладі Огієнка. Саме таке твердження свідки Єгови пробують спростовувати, начебто тому, що на цьому тексті основується вчення про Трійцю. І в основу вчення про Трійцю приводять текст із Нового Заповіту 1 Івана 5:7-8 « Бо троє свідкують на небі: Отець, Слово й Святий Дух, і ці Троє Одно. І троє свідкують на землі: дух, і вода, і кров, і троє в одно».

Заявляти про те, що весь християнський світ, базує вчення про Трійцю на основі даних текстів, це несерйозно. Тому що більшість богословів, які притримуються вчення про Трійцю, не аргументують свої погляди на даному тексті, адже як сказав Джон Мак-Артур: «В грецьких манускриптах датованих часом до десятого століття, цих слів немає».22 Проте він не відмовився від вчення про Трійцю, по причині відсутності даного тексту в більш ранніх манускриптах. Адже є інші тексти, які вказують на поняття Трійці. Якщо глянути на текст із другого послання Коринтян тринадцятий розділ, тринадцятий вірш написано: «Благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога й Отця, і причастя Святого Духа нехай буде зо всіма вами! Амінь.» (2-ге до Коринфян 13:13). «Той хто приймає вчення про Триєдиного Бога, отримує від Нього величезні благословення».23

Адже вчення про Трійцю почали свій розвиток не після того, як був написаний текст 1 Івана 5:7-8 – переклад Огієнка та Синодальний. Іван Златоуст народившись близько 347 року н.е. 24 вже використовував такі поняття як Трійця. Коментуючи текст із другого послання до Коринтян 13:13 сказав наступні слова: «Так всі, належать Трійці нероздільно!»25 Тому заявляти на офіційному сайті, про те, що вчення про Трійцю немає основи, бо воно побудоване на тексті із 1 Івана 5:7-8 - це далеко не відповідальний підхід до Слова Божого.

Біблія вказує на дії Духа, які притаманні лише особистості

Свідки Єгови заявляють, що Біблія просто персоніфікує Святого Духа, подібно до того, як персоніфікується мудрість, та гріх. (Приповістей 1:20; Римлян 5:17, 21) Кличе мудрість на вулиці, на площах свій голос дає… (Приповісті 1:20) «Бо коли за переступ одного смерть панувала через одного, то тим більше ті, хто приймає рясноту благодаті й дар праведності, запанують у житті через одного Ісуса Христа… щоб, як гріх панував через смерть, так само й благодать запанувала через праведність для життя вічного Ісусом Христом, Господом нашим.» (До Римлян 5:17, 21) Дійсно, іноді відбувається персоніфікація предметів та явищ природи, але насправді все само собою зрозуміло, що вони не володіють якостями особистості.

Коли представники організації вартової вежі заявляють що, Біблія говорить про Божий Святий Дух як про його «руки» чи «пальці» (Псалом 8:4; 19:2; Луки 11:20; порівняйте Матвія 12:28) проводячи аналіз даних текстів, то лише по одному із них - Євангелія від Матвія 12:28 – можна вести дискусію. Тому що три інших тексти це літературний прийом який називається антропоморфізм – надання Богу людських якостей.26 «Коли бачу Твої небеса діло пальців Твоїх, місяця й зорі, що Ти встановив…»(Псалми 8:4) «Небо звіщає про Божу славу, а про чин Його рук розказує небозвід.» (Псалми 18:2) А коли перстом Божим вигоню Я демонів, то справді прийшло до вас Боже Царство. (Від Луки 11:20).

«Але от про Духа Святого мова не просто як про персоніфікацію, тому що є багато текстів які вказують на його дії як особистості».27 Хіба ж автори Святого Письма хотіли людей заплутати коли писали Святе письмо. Зовсім ні, вони показували істину діяльність та природу Бога. Текст із книги Ісаї 48:16 Написано: «Наблизьтесь до Мене, послухайте це: Споконвіку Я не говорив потаємно; від часу, як діялось це, Я був там. А тепер послав Мене Господь Бог (κύριος) та Його Дух.( πνεῦμα αὐτοῦ)» (Ісая 48:16). В даному Біблійному тексті Господь та Дух Його поставленні поряд. Тобто автора даних слів посилав Господь та ще хтось, і цей хтось це Дух Святий.

Абсолютно так само, як і Євангелії від Луки 1:35 Написано:

І Ангол промовив у відповідь їй: Дух (Πνεῦμα) Святий (άγιον) злине на тебе, і Всевишнього (ὑψίστου) сила (δύναμις) обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий! Автори Святого Письма коли писали, якщо би вони хотіли сказати просто про силу Божу то вони би писали - сила (δύναμις). Але вони завжди по відношенні до Духа Святого писали (Πνεῦμα).

Хрищення в ім’я Святого Духа доводить, що Він є Особою

Організація вартової вежі заявляє, що дане твердження не правильне тому що, в ім’я когось чи чогось ще не означає особу. Тому що є мовний прийом, який звучить «в ім’я закону». «В текстах, де зустрічається хрещення в ім’я Духа Святого, то суть в тому що, Дух прирівнюється до Отця і Сина» .28 «Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа…»(Від Матвія 28:19) Доктор Мартін Ллойд-Джонс коментуючи даний вірш, заявляє «В даному випадку Дух знаходиться в таких відносинах з Отцем і Сином, які ясно допускають, що він – Особа. До речі, важливо звернути увагу на те, що тут не сказано, «христячи їх в імена», але «в ім’я». Це вказує на єдинство трьох Осіб Божества: одне ім’я, один Бог, але при цьому Отець, Син і Дух Святий – Троє в Одному. Тому, якщо не вірить в Особу Духа Святого і думати, що Він – лиш сила, або подих, то текс повинен говорити: «….христячи їх в ім’я Отця, Сина і подиху (або сили)», одразу стає очевидною абсурдність цього виразу.»29

Апостоли та перші послідовники вірили в те, що Дух Святий це особа

Текст. Ми бачимо твердження «Свідків Єгови» про те, що ні апостоли, ні перші послідовники, не вірили в те, що Дух Святий особа. Щоб робити такі висновки, варто побачити, що говорить Євангельський текст. Євангелія від Івана 14:17 «Духа правди, що Його світ прийняти не може, бо не бачить Його та не знає Його. Його знаєте ви, бо при вас перебуває, і в вас буде Він.» (Від Івана 14:17) Сам Христос коли говорив про Духа Святого, заявляв як про особу. Христос заявив, що Утішителя іншого дасть, тобто є зараз Утішитель – в особі Ісуса, а прийде інший, не інша сила, не інша енергія, а інший Утішитель, тобто про першого Ісуса – можна заявляти, що він особа, а про Утішителя Духа Святого – вже не можна сказати, що це особа. Така нелогічна логіка організації вартової вежі.

«Яким чином може бути спокушувано властивість, сила, енергія».30 Коли відкриваються сторінки Дій Святих Апостолів, в п’ятому розділі описана історія про Ананія та Сапфіру, і в дев’ятому вірші «До неї ж Петро: Чому це ви змовилися спокушувати Господнього Духа? Он ті входять у двері, що чоловіка твого поховали, і тебе вони винесуть…» (Дії Апостолів 5:9) Апостол Петро, який говорив про Духа Святого сказав слова, які притаманні лише особистості - спокуса. І звертаючись до Сапфіри сказав, ви змовилися спокушувати, в третьому вірші написано, що ти Духу Святому неправду сказав. Якщо заявляти, що Дух Святий це сила або енергія, то тоді треба перекладати, сказати неправду енергії, спокушувати силу чи енергію або подих. «Обманути силу або енергію неможливо, обманути можна лише особу».31

Учні Ісуса Христа приймали Духе Святого як особу. Адже ознакою особи є знання, почуття, та воля. Всяка особа здібна знати, відчувати, та хотіти являється особистістю, незалежно від того, володіє воно тілом чи ні.32 Послідовник апостолів також вірили у поняття особи Духа Святого та Божественності Ісуса Христа.

Ось деякі із висловів відомих отців церкви, та учнів апостолів. Климент Римський (помер 101р.) говорить: „Браття! Про Ісуса Христа ми повинні думати, як про Бога та суддю живих та мертвих”. Ігнатій Антиохійський (помер 107р.) пише: „Бо Бог наш Ісус Христос, за задумом Божим, зачатий був Марією з насіння Давидового, але від Духа Святого”. Климент Олександрійський (150-бл.215рр.) сповідує: „І тепер це Слово [Христос] з’явилось як людина. Він один разом Бог і людина – і джерело сього доброго”. Орі ген же (бл.185-254рр.) підсумовує: „Те, що говориться про Отця і Сина, і Святого Духа, має мислитися вище всіх віків і всій вічності, бо Трійця, і тільки Вона одна, вище всякого розуміння не тільки про час, але й про вічність”. Христос „втілився, ставши людиною, хоча був Богом, і, ставши людиною, був Тим, Ким Він був до того, тобто Богом”.33


ВИСНОВОК

Підводячи висновки даної роботи, хочеться сказати, що ціллю даної роботи не є принизити чи висміювати представників організації вартової вежі, ціллю даної роботи є бажання показати пагубність вчення даної організації. І щоб християни бачачи людей, які заблукали, проявляли щирість та ввічливість, подавали добрий приклад, та могли захистити Євангельське вчення, для того, щоб ті, хто вірить в те, що коли вони вийдуть із організації, то неминуче попадуть під гибель в Армагедоні. Варто ставитися до таких людей співчутливо, як до тих, хто просто потребує спасіння. Потрібно мати дійсно щире бажання та вміння показати людям істинну природу Бога, вказати на те, що Дух Святий, який сьогодні діє на землі і побуджує людей це не просто сила, а реальний Бог, який любить своє творіння.

Християнам, спілкуючись із Свідками Єгови, важливо пам’ятати про те, що Дух Святий живе в їх серцях. І так як Він пробудив їх серця до живої віри в Ісуса Христа, так Він може і пробудити серце, людини яка заблукала, та попалася в тенета псевдо християнського культу. Пам’ятати, що зараз людина, яка стоїть перед тобою і розповідає про єресь, це людина потенційна для спасіння.

При розгляді даної роботи стає зрозуміло, що вчення Свідків Єгови про Духа Святого, це далеко не Біблійне вчення. Ніхто із них не наповняється та не керується Духом Святим. Вони не можу подібно Хомі сказати на Христа – «Господь мій і Бог мій». Ніхто із них на сьогоднішній день не може заявити, що Дух Святий це ключова із Осіб християнської церкви.

В піднесенні вчення про Духа Святого, вчителі свідків Єгови маніпулюють грецькою граматикою, через необізнаність людей в граматиці оригінального тексту. Тих, хто веде цей заблуканий народ, спокійно можна назвати неправдивими вчителями, подібно як казав Христос. «Залишіть ви їх: це сліпі поводатарі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, обоє до ями впадуть…» (Від Матвія 15:14). Люди, які називали себе дослідниками Біблії, стали сліпими поводирями, які ведуть людей до загибелі. Вони близько шести разів пророкували кінець світу, і всі рази помилялися. Дану організацію можна спокійно називати нехристиянським культом.

Всі інші аргументи, які приводить дана організація щодо того, чому Дух Святий не особа вони дуже поверхневі і суперечливі. Все підтасовується лише під логіку, а не під Євангельську істину, і якщо я чогось не розумію на даному етапі життя, то це неможливе в принципі.

Одним із основних заблуджень даної організації є вчення про природу Духа Святого. Від цього випливає повністю неправильна пневматологія. Від роботи Духа Святого сьогодні залежить життя та діяльність церкви, величезні переміни в житті спасенних людей це те, що робить Дух Святий. Від відношення до Духа Святого залежить також і спасіння людини. Адже якби Дух Святий не був важливою Особою в спасінні людини, не було би сказано що: «всякий гріх проститься, окрім хули на Духа Святого».

Віруюча людина має бути здібна відстояти Євангельську істину. Віруючі люди це не ті, кого просто неможливо звести, а це ті, хто може показати людині істину, і вибити основу з під ніг людей, які заблукали. І показати справжню Євангельську істину, яка би стала основою для їх життя. Навіть на основі тих уривків Писання, які приводять Свідки Єгови можна показати те, що Дух Святий це особа, або принаймні показати невідповідність їх висновків щодо Біблійної істини.


Володимир Николюк
бакалавр богословия

ДОДАТОК 1

Барабаш Дмитро. Є членом церкви ЄХБ "Ковчег" в Червонограді Львівської області, з минулого року. Покаявся в церкві в кінці 16 року, хоча з Богом через Христа примирився на початку 16 року. Перед тим був адептом Свідків Єгови та вірив у їх вчення, у загальній сумі 5 років.

Чи дійсно ви щиро вірили, що Дух Святий це лише сила Бога і ні в якому разі не особа. На чому базувалася ваша віра?

Для початку скажу, що зі свідками Єгови я провів 5 років життя. Це не означає, що ці 5 років були наповнені служінням, ні. Говорячи про 5 років – я маю на увазі час, протягом якого я вірив, що релігія свідків Єгови – істинна. Я навіть не був хрещений, але більш-менш регулярно відвідував зібрання, спілкувався, читав літературу…

Я дійсно щиро вірив у всі доктрини свідків Єгови, у тому числі і в те, що Святий Дух це Божа сила, енергія, котрою Він діє. Вони пишуть «святий дух», з малої букви, і говорять як про якусь річ або речовину (наприклад, «Бог дав свій святий дух»). Мавши абсолютну довіру до організації, я сприймав на віру, без заперечень, будь яке вчення. Я насправді, не занурювався дуже глибоко у вчення про Святого Духа, бо, що стосується триєдинства, я більше вивчав питання не божественності Христа. На той час (це був кінець 90х) свідки Єгови не мали деяких своїх важливих видань українською чи російською мовами, але оскільки я вже тоді непогано знав англійську, це дозволяло мені читати їхні видання “Reasoning from the Scriptures” (Обговорення на основі Писання, нині є укр. мовою) - це їхній апологетичний посібник для розмов на біблійні теми), та енциклопедію “Insight On the Scriptures” (Понимание Писания, нині є рос. мовою). У книзі «Обговорення» є ціла стаття про Святого Духа (точніше, про «святий дух»), і там обговорюються деякі вірші, які наводять захисники Святого Духа як третьої особи Бога. Свідки Єгови їх там пояснюють по-своєму, намагаючись показати, що, ці вірші не можуть братися як основа для віри у Святого Духа як в особу, і на той час мені ці аргументи здавалися просто залізними. Ось посилання на цю статтю - https://wol.jw.org/uk/wol/d/r15/lp-k/1101989276#h=10:0-14:429

Ще для мене була дуже переконливою брошура «Чи вам слід вірити у Трійцю?», але її вже припинили видавати, тому що організацію було викрито в тому, що вона наводила цитати з різноманітних джерел, по перше, не надавши список цих джерел, як мало б зробити будь-яке порядне видання! А по-друге, ці цитати були вирвані з контексту, і деякі активісти все ж знайшли ці публікації, які цитувались. Так от, ідеологи свідків Єгови пропускали цілі речення і абзаци, а цитували лише те, що створювало враження, що отці Церкви, різні професора, лінгвісти, біблеїсти та інші видатні люди заперечували Трійцю – хоча насправді це було з точністю до навпаки! Я дізнався про цей обман вже набагато пізніше, приблизно в 2015 році, ось посилання на викривання тої брошури. http://www.apolresearch.org/pdfs/c111.pdf

Граматичні докази, які вони приводять із грецької мови: чи сильно вони впливали на ваші переконання? І чи був у вас і в інших представників організації доступ до авторитетних посібників по грецькій мові?

Чесно сказати, я особливо не вникав у тонкощі граматики, бо я був ще доволі юним, підлітком. А коли я став старше, у віці 21-го, у мене почали з’являтись сумніви, і вони в першу чергу стосувались не грецької граматики. То вже потім і до граматики дійшла черга.

Я думаю, що ті члени організації, які цікавились грецькою мовою Біблії, знаходили для себе посібники – хоча, із впевненістю можу сказати, що коли я був «в свідках», то таких були одиниці. Знаю такого одного з мого міста, він користується ресурсом biblezoom. Чогось подібного, але свого власного, від організації, вони не мають, але є в них міжрядковий переклад, щоправда, ні російською, ні українською він не виданий.

Коли я був у США (я там вчився останній шкільний рік), то мені пощастило отримати цей міжрядковий переклад “Kingdom Interlinear”. Зараз він є онлайн на сайті (англ). Усю його цінність я оцінив на багато років пізніше. Це такий чудовий компромат на їхній «Переклад Нового Світу», коли, грецький текст та міжрядковий переклад чорним по білому пише одне, а праворуч, у перекладі Нового Світу, міститься перекручене формулювання. Місцями це не можливо назвати перекладом – це просто догматична адаптація біблійного тексту до вчення організації… бо якби вони робили буквальний переклад грецького тексту в багатьох місцях, то це було б просто не сумісним з їхніми доктринами.

Ну і зараз я безперечно можу сказати, що уся їхня «граматика» - не вартує серйозного сприйняття. Вони десь відшукали та цитують для свого виправдання якихось лінгвістів, які пояснюють, що, наприклад, Івана 1:1 граматично можна перекласти як «і Слово було богом» (з малої букви), бо там ніби немає визначеного артикля. Але у тому ж розділі, у вірші 18, ми маємо ідентичну структуру, тобто, перед словом «теос» немає визначного артикля, але вони у цьому випадку переклали його як «Бог» з великої букви! (тому що у цьому випадку слово «Бог» стосується Отця). Це є приклад подвійних стандартів, граматичної казуїстики з ціллю підігнати Біблію та цитати з різних джерел під свої вчення, а не навпаки.

Офіційно основою віровчення є що: Біблія чи журнали вартової вежі? Що в цілому для представників даної організації є більшим авторитетом: Біблія чи Товариство?

Ну, звичайно, що вони будуть говорити, що основа віровчення це Біблія. Але на практиці, Біблія розуміється ТІЛЬКИ таким чином, як це пояснюється у «вартовій вежі». У рядових членів організації не може бути своєї думки навіть на якесь другорядне вчення. Наприклад, в наших церквах допускається мати свій погляд на певні речі – скажімо, що стосується есхатології, спірних моментів, та інше – хоча у головному ми єдині. Ми не сперечаємося, наприклад, про три-єдинство Бога, про викупну жертву і тд, хоча ми можемо мати різні погляди на те, чи вживати на Спомин вино чи виноградний сік. А там навіть найменші дрібниці усі прописані в уставі вартової Башти – у що усім треба вірити. Якщо ти маєш інакшу думку навіть у дрібному, то значить ти вже йдеш проти організації. Усі ознаки тоталітаризму. Ну і тим більше, у них вкрай догматично адаптований переклад (це навіть не переклад) Біблії, де вже в самому тексті «Біблії» містяться ідеї Вартової вежі.

Вони впевнені, що рядові члени організації не можуть розуміти Білію належним чином – цей привілей належить лише «Вірному рабові» (це особливо «духовні» члени організації, так звані «помазані», які пишуть для них літературу). Цей «раб» є прямим текстом, «каналом» між Богом і людьми (це їхня термінологія), дає їм «духовну поживу вчасно», озвучує «нове світло» у розумінні віровчення, і кожен рядовий свідок без жодних вагань проковтує все, що він йому підносить.

Тому, так, без перебільшення можна стверджувати, що Товариство для них є найбільшим авторитетом, а Біблія уже на другому місці – тому що без Товариства, яке є каналом з Богом, не може бути правильного розуміння Біблії – так вони вважають.

Які основні аргументи приводить організація, щоб показати що Дух Святий це не особа?

Я процитую їхнє власне пояснення з книжки «Обговорення», стор 104.

Що таке святий дух?

Порівнюючи біблійні вірші, в яких говориться про Святий Дух, бачимо, що ним можна ‘наповнитись’, ним можна ‘христити’ і ним можна когось ‘помазувати’ (Луки 1:41; Матв. 3:11; Дії 10:38). Якщо б Святий Дух був особою, то про нього не можна було б так сказати.

Ісус також назвав святий дух «помічником» (НС; грецьке пара́клетос) і сказав, що цей помічник «навчить», «засвідчить», «казатиме» і «почує» (Ів. 14:16, 17, 26;15:26; 16:13). У Святому Письмі уособлення не є чимось незвичайним. Наприклад, сказано, що мудрість має «дітей» (Луки 7:35, Хом.). Говориться також, що гріх і смерть царюють (Рим. 5:14, 21, Кул.). Тоді як в одних віршах говориться, що промовляв дух, в інших пояснено, що це робилося через ангелів або людей. (Дії 4:24, 25; 28:25; Матв. 10:19, 20; порівняйте Дії 20:23 та 21:10, 11). В 1 Івана 5:6—8 (Хом.) сказано, що «свідчить» не тільки дух, але також «вода і кров». Отже, жоден з виразів, які вжито в цих віршах, сам по собі не доводить, що Святий Дух є особою.

Правильне визначення Святого Духа має підходити до всіх віршів, у яких йдеться про той дух. Виходячи з цього, можна зробити логічний висновок, що святий дух — це Божа діюча сила. Це не особа, а могутня сила, і Бог робить так, що вона виходить з нього і виконує його святу волю (Пс. 104:30; 2 Пет. 1:21; Дії 4:31).

Колись для мене це було дуже переконливо, але коли я засумнівався у деяких ученнях СЄ, та почав досліджувати, робити розбір їхнього вчення, у тому числі про триєдинство і Святого Духа, для мене стало зрозуміло, наскільки ці аргументи поверхневі.

Наприклад, на їхній аргумент, «Святий Дух не може бути особою, бо Святим Духом можна наповнитись. Як можна наповнитись особою? Це нісенітниця» - дуже просто відповісти: В Ефесян 4:10 говориться про Христа: «Хто зійшов був, Той саме й піднявся високо над усі небеса, щоб наповнити все». А в Ефесянам 1:22,23 (Синод. Пер.) «и все покорил под ноги Его, и поставил Его выше всего, главою Церкви, которая есть Тело Его, полнота Наполняющего все во всем.». Тобто, Христос може наповнювати Собою все, але це не означає, що Він не особистість. Так само і Дух Святий. Чи ж той факт, що Христос і Бог Отець (Ефесян 3:19) можуть наповняти Собою все – чи це означає, що Вони не особистості? Чому ж тоді товариство відмовляє Святому Духові у праві бути особистістю, лише тому, що Він наповняє деяку кількість людей? Ну, і всі інші «аргументи» обеззброюються так само легко і невимушено.

Треба сказати, що в публікаціях свідків Єгови немає пояснення на багато віршів, які доводять те, що Святий Дух – це особа. Багато віршів просто ігноруються. І це не тільки на тему Святого Духа – практично на кожну доктрину. Коли я почав читати євангельську літературу, у якій критично розбирались вчення свідків Єгови, там наводилось стільки Біблійних віршів, які у літературі товариства навіть не згадуються!! Справа в тім, що в ученнях свідків є дуже багато пробілів, і вони знаходяться «в тіні» для багатьох свідків, тому що в їхній літературі вкрай мало, а то і взагалі нема, коментарів на них.

Якщо прийняти їх позицію - на той час вашу, що Дух Святий це сила, то чи відчували ви цю силу в своєму житті?

Якщо чесно, то в організації свідків Єгови дуже рідко говориться про Святого Духа – навіть як про Божу «силу». Переважно, якщо про цю «силу» і згадується, то лише в контексті того, що вчинив сам Бог – наприклад, створив світ за допомогою цієї «сили», робив нею чудеса і тд. Також часто вживається вислів «помазані святим духом» по відношенню до небесного класу свідків Єгови – 144 000 (це взагалі окрема історія).

Щодо Святого Духа у житті християнина, щодо наповненого Духом життя, щодо того, щоб бути керованим Духом, дарів Духа і тд – то я навіть не пригадую, щоб про це колись говорилось. На зібраннях свідків Єгови акцент ставиться зовсім на інші речі. Там просто немає цієї глибини.

Я спеціально, заради цікавості, перевірив на офіційному сайті організації JW.org заголовки статей для вивчення із журналу Вартова Вежа. Вони щонеділі розбирають по одній статті із журналу, у якій абзаци пронумеровані, і до кожного абзацу задаються запитання. Так от, за весь 2017 рік серед заголовків статей жодного разу не було згадки про Святого Духа. Інші роки я не дивився, але тенденція буде така сама. Серед заголовків статей були такі, як ««Покладайся на Єгову і чини добро», «Цінуйте дар свободи волі», «Чому скромність все ще важлива», «Передавай обов’язки вірним людям», «Віддавайте честь тим, хто її достойний», «Виявляйте віру, приймаючи мудрі рішення», «Служи Єгові цілим серцем» і тд. Єдина стаття, у якій було присутнє слово «дух» називається «Усім серцем прагніть духовних скарбів».

Хоча, в межах теології свідків Єгови і можна сказати, що Бог дає Свій «святий дух» у допомогу, ну але знов ж таки, у них це там доволі приземлено… Нещодавно я бесідував із свідками Єгови на вулиці, і на моє запитання «Чи ви маєте Святого Духа?», мені дівчина-свідок буквально відповіла наступне: «Ні, особисто я – ні». Я зробив ремарку, що, якщо ви не маєте Духа, то ви автоматично є досі під владою духу світу, досі мертві у гріхах і живете за тілом, і не можете коритися Божому закону, розуміти духовне і взагалі, мати мир з Богом (Римлян, 8 глава). На що вона мені відповіла, що вона не робот, і не може знати усе і одразу, і це питання дослідить. Але по ній не було видно, що вона дійсно збирається щось досліджувати. Я дав їй свій e-mail, щоб вона поділилася результатами свого дослідження, який вона з ввічливості записала, але досі так нічого і не отримав (пройшло вже майже два місяці).

Отож, силу Святого Духа я не відчував і навіть не думав про неї. Я вважав, що «святий дух» це для більш «продвинутих», «духовних», «зрілих» може… Мене більше цікавило, коли ж нарешті вже настане земний рай, із усіма своїми задоволеннями.

Що стало переломним у рішенні покинути організацію?

Переломний момент не стільки пов’язаний із вченням про Святого Духа, скільки з іншими ученнями. У теології свідків Єгови є багато пробілів. Спочатку я цього не помічав. Здавалось би, якесь певне вчення послідовно побудовано на певних біблійних віршах, але, час від часу при читанні Біблії мені траплялись вірші, які не вписувались у якесь конкретне вчення.

І я шукав відповіді, запитувався. Те, що мені відповідали, було дуже «притягнутим за вуха», і по суті, не було відповіддю. Певний час я мирився із таким положенням справ, заспокоюючи себе тим, що у інших питаннях свідки Єгови були на 100% праві (я і справді так думав), і можливо, з часом я знайду відповіді. Але десь всередині була тривога.

Наприклад, в літературі свідків Єгови стверджується з усією впевненістю, що під час тисячолітнього царства будуть поступово воскресати мільярди померлих в усі часи – віруючих і невіруючих, праведних і грішних - для життя на землі («Великий Натовп», не члени 144 000, що йдуть на небо), і що вони протягом тисячоліття будуть досягати фізичної та моральної досконалості. Але у книзі Обявлення 20:5 написано, що інші померлі оживуть тільки після того, як мине 1000 років! СЄ пояснювали, що тут мається на увазі, що вони «оживуть» у тому розумінні, що стануть досконалими, але… мені це пояснення здавалося дуже слабеньким. Я ніде не зустрічав підтвердження у Біблії щодо «поступового земного» воскресіння протягом 1000-ліття.

Ще мене дуже бентежило їхнє вчення про суд. Вартова Вежа навчає, що Бог воскресить мільярди людей і дасть їм другий шанс навчитися Божим шляхам. Тобто, мертві не будуть судимі на основі того, що робили у житті, а на основі того, що будуть робити після свого воскресіння! Натомість, під час самостійного читання Біблії я зустрічав безліч текстів про те, що мертвих буде осуджено згідно з ділами, які вони вчинили у цьому житті!

Також я в глибині душі ніколи не міг заспокоїтись щодо історії про багача і Лазаря. Свідки Єгови не вірять в ад, і цю історію вони називають притчею, яку трактують дуже натягнуто-символічно. Але я задавав собі запитання: якщо справжнього, свідомого страждання після смерті не існує, то навіщо Ісус використав такі образи? Якщо це лише символізм, тоді чому Ісус скористався образом пекла, якого нібито не існує? Чи став би Ісус використовувати неправдиві уявлення і ідеї, вводячи таким чином людей в оману? Внутрішній голос підказував мені, що навряд чи. Мене справді непокоїла ця «притча».

І ще таких подібних сумнівів у мене набралось дуже багато. Практично у кожному вченні свідків я знаходив певні дірки, що не підтверджувались Писанням.

І от в мене з’явився інтернет (то був початок 2000-них). Я почав шукати інформацію про свідків Єгови, спочатку у мене не було цілі викрити їх у чомусь. Спочатку я хотів знайти відповіді на свої запитання, щоб зберегти віру. Я хотів почитати, що про них пишуть інші конфесії, щоб бути готовим захистити свої переконання. Але вийшло навпаки. Я натрапляв на багато євангельських сайтів, де розбиралися вчення свідків. На свій подив, я помітив, що аргументація на цих сайтах була дуже сильною. Раніше я вважав, що тільки свідки Єгови розбираються у Біблії і вивчають її, в той час як усі інші просто слідують традиції. Так само я думав і про всяких «євангелистів», що там усе дуже поверхнево і неосвічено. Але вийшло зовсім навпаки!

Через деякий час у мені почалася внутрішня боротьба. Непросто, коли ти розумієш, що твої переконання помилкові. Для мене у вченні свідків Єгови завжди були важливі для серця ось такі речі: я буду жити вічно у земному раю - що давало волю моїм фантазіям. Життя на небі мені видавалось дуже нудним (так його зображали у журналах свідків Єгови). І також мені було дорого для серця те, що немає безсмертя душі – а отже, аду. Погодьтесь, так легше жити, коли знаєш, що, якщо Бог порахує тебе недостойним раю на землі, то ти будеш просто знищений і все.

Не знаю, як у інших свідків (але підозрюю, що в більшості це так) – але моє життя як адепта свідків Єгови – це було життям за старою плотською природою, де не було переможного життя у Дусі. Я по суті був мертвим у своїх гріхах, бо там не було реального покаяння - про покаяння у нашому розумінні там мова не йде. Там просто може йти мова про жаль з приводу того, що ти грішив або грішиш. У нас, євангельських християн, бувають такі покаяння в церкві, що аж сльози течуть – у того, хто кається, і у тих, хто присутній. Справжнє покаяння, буває, викликає емоції, це природньо. А там все без емоцій.

На гріховність свідки дивляться не як на бунт проти Бога, а просто як на людську слабкість, недосконалість. За весь час, будучи наближеним адептом свідків Єгови, я жодного разу не чув ні на зібраннях, ні у журналах і книжках не читав те, що апостол Павло неодноразово писав - що усі люди мертві через гріх, що необхідне відродження з мертвих, скинути із себе стару гріховну природу, що треба жити по Духу, і т.д. Про це відродження там взагалі мова не йде.

Аналізуючи себе зараз (і я думаю, що переважна більшість людей, які свого часу стали свідками Єгови, «купились» на цю ідею земного раю) - я можу сказати, що мене «купило». Там немає бажання особисто зустрітись з Ісусом Христом – з Тим, Хто тебе створив і викупив, і подякувати Йому за все. Там тобою керує бажання насолоджуватись усіма земними благами життя. Для них найважливіше питання - це не з Ким ти проведеш вічність, а ДЕ. На небо вони не хочуть, бо там, як вони вважають, нема що робити, там нецікаво. За те на землі так добре! Особисто я на той час, коли вперше почув меседж свідків Єгови, я був ще підліток, і мене це дуже зворушило: усі старші стануть молодими, усі будуть здорові, можна буде бавитись із дикими тваринами. Також, не приховаю, у земному раю я сподівався на реалізацію сексуальних бажань!!! Я не можу стверджувати за усіх – хоча, думаю, що в глибині душі усіх свідків тримає саме їхнє уявлення земного раю, і переконаність у тому, що усі інші християни вчать лише про життя безсмертної безтілесної душі на небесах – що є дуже нудною перспективою, порівняно із повноцінним життям на землі. Так нас вчили у журналах! Лише роками пізніше я дізнався, що інші християни вірять у тілесне воскресіння, у нове небо і нову землю, і що справжній майбутній рай на новій землі (Об’явлення 21:1-5) не йде ні у яке порівняння з фермерським раєм свідків Єгови - котрий, між іншим, вони самі повинні будуть будувати протягом 1000 років, і самі кудись подіти уламки після Армагедону, без усяких технічних засобів… ну але це взагалі окрема історія.

Якось я натрапив на євангельський трактат з адресою, і я наважився піти по ній і поспілкуватись. Я познайомився з євангельськими християнами (баптистами), і спочатку намагався виступити апологетом свідків Єгови. Щоправда, у процесі бесід із ними, сталося навпаки. У скорому часі я почав відчувати, що правда у них. Ідеологія вартової вежі уже втрачала ту силу, той вплив на мене, що раніше.

Фінальним акордом у прощанні з Вартовою Вежею, останнім цвяхом у домовину - була інформація з інтернету про історію свідків Єгови, про їхні неправдиві пророцтва, про історію як мінялись їх вчення, як від них постраждало багато людей (через заборону робити прививки і трансплантації органів, що потім було відмінено, а також через відмову від переливання крові, що діє і дотепер, і чимало людей продовжують помирати), та книжка «Криза Совісті», видана колишнім членом найвищого керівного органу свідків Єгови Раймондом Ференцем. Він розказував про організацію зсередини. Це дуже сильна книга, яка остаточно переконала мене, що ця релігія – від початку до кінця є анти- і псевдо- християнською, і що там немає найголовнішого – справжнього Ісуса. Котрого я пізнав завдяки тим братам-християнам, з якими я спілкувався. Я прийняв Ісуса Христа як свого Господа і Спасителя невдовзі після того, як я зрозумів, що релігія свідків Єгови – це брехня.

Яка сьогодні роль Духа Святого у вашому житті?

Якщо порівнювати свій стан у свідків Єгови і зараз, коли я у Христі, я справді відчуваю роботу Святого Духа в мені, тоді як там було все «стерильно». Найголовніше, це внутрішнє свідчення, внутрішня впевненість в тому, що я прийнятий Богом як Його дитя, і що уже не під Божим гнівом – як і запевняє Писання. Я є запечатаний Святим Духом у день увірування, і є керований Ним. Також, Писання запевняє мене, що Він ходотайствує за мене перед Отцем. Усі ці привілеї кожного відродженого християнина були недоступні мені в організації Вартової вежі, закриті від мене.

Святий Дух підкріпляє мене і дає мені силу. Я відчуваю, що Святий Дух також генерує у мені плоди Духа. Я помітив на собі, на скільки змінилися мої цінності, моя особистість. Те, що колись для мене було нормальним і любим (усякі гріховні речі), тепер мене відштовхує. Світ тепер мене не манить. Я почав слухати іншу музику, цікавитися зовсім іншими речами. Я Думаю, що без участі Святого Духа тут не обходиться. Після того як я увірував, Святий Дух вказав мені на мої гріховні звички, і продовжує вказувати, якщо щось не так, через моє сумління.

Коли я був «в свідках», я теж старався не грішити, вести благочестивий спосіб життя, але то все було якби з примусу, тому що «Богу це не подобається», хоча всередині я відчував потяг до гріховного. Законництво, одним словом.

Також Святий Дух наставляє мене на усяку істину. Він викликає в мені бажання читати Боже Слово, досліджувати його, пробувати у ньому. Святий Дух також постійно побуджує мене свідчити іншим про Христа – що я і роблю, як вмію і коли є нагода. Можливо, цей мій духовний дар, але його ще треба розвивати – чого я справді прагну. Я думаю, що це, звісно, далеко не все з Його ролі у моєму житті.

На вашу думку скільки людей у відсотках, не покидають організацію лише через страх Армагедону?

Не можу точно вам сказати, я навіть приблизно не знаю цих даних. Але я думаю, що кількість тих, хто не покидає її через страх зазнати позбавлення спілкування – значно більше. Позбавлення спілкування - це не те саме, що вилучення з церкви, як це у євангельських християн. Якщо тебе вилучають з організації свідків Єгови, то з тобою не мають права спілкуватися ніхто з діючих членів організації – це суцільне ігнорування. Трагедія у тому, що з тобою припиняють мати стосунки навіть найближчі родичі - батьки, чоловік, дружина. З тобою усі в момент припиняють розмовляти! Живи як хочеш, живи де хочеш. Ось це страшно.

Що потрібно, щоб допомогти людям, які знаходяться в організації, покинути її, та прийти до пізнання істини?

Це нереально складне завдання. Я вже перечитав багато літератури на цю тему, сам не раз спілкувався зі свідками… Із того, що я можу сказати із свого досвіду, і того, про що я дізнався з книжок, написаних тими, хто присвятив цьому не одне десятиліття свого життя – треба ставити незручні запитання свідкам, які змусять іх задуматись, які змусять їх трохи подумати своєю головою, а не штампами Вартової вежі. Є маса пробілів у ученнях, про що я вже говорив. Треба вміло використовувати такі пробіли.

В розмовах зі свідками дуже легко піддатися «пінг-понгу» біблійними віршами, коли ви запитали щось у свідка, а він вам цитує якийсь вірш у відповідь. А ви - йому, а він знов вам, і ви переходите на зовсім інші теми, губите свою думку – в результаті такі розмови не приносять нічого ні вам, ні свідкам. Треба стежити, щоб вони не відволікали вас від теми запитання, не відповідали запитанням на запитання, не «з’їжджали».

До речі, немає сенсу одразу нападати на їхні специфічні вчення, як 144 000, Божественність Христа. Якщо вам трапиться більш-менш «підкований» свідок, розмова зайде у такі нетрі, що вибратися буде важко. Щоб дискутувати з ними на глибокі теологічні теми, треба дуже добре знати біблійну теологію, та їхні вчення. Є більш прості теми, які не такі широкі, і ефективні, бо спонукають свідка думати своїм розумом, а не штампами «вежі».

Приведу простий приклад незручного запитання, які можуть змусити свідка задуматися. В залежності, якщо перед вами більш-менш підковані свідки (бо «бабусі» можуть і не знати певних нюансів), можна запитати в них, «Чи Біблія дійшла до нас у тому ж вигляді, у якому і була написана? Нічого не було втрачено?» Вони почнуть з ентузіазмом запевняти, що все дійшло до нас у точності. Вони можуть навести приклад сувоїв Мертвого Моря і тд.

Тоді спитайтесь, а як могло тоді статись, що ім’я «Єгова» було повністю вилучено з копій Нового Заповіту? (нехай скажуть) Коли саме це сталося? (вислухайте їх) Як могло статись так, що це ім’я, якщо воно дійсно було присутнє в оригіналах і ранніх копіях Нового Заповіту – БЕЗСЛІДНО зникло? Мали б залишитись хоча б якісь вцілілі копії, але реальність така, що у жодному з більше ніж 5000 манускриптів це ім’я ЖОДНОГО разу не з’являється. З чого виникають додаткові важливі запитання: Якщо воно там БУЛО, то як ми можемо бути впевненими у тому, що ті, хто забрав його звідти, не видалили з Біблії ще чогось? Якщо воно там було, але зникло, як же тоді щодо обіцянки Бога, що Його слово пробуває вічно? Як сам Бог міг допустити, щоб з Його записаного слова зникла така важлива річ, як його особисте ім’я ? Виходить, Бог неспроможний проконтролювати, щоб у Його Святому Слові залишилось все, що було написано з самого початку, в тому числі Його Святе Ім’я? Що це тоді за Бог?

Тобто, ви бачите, які важливі і глибокі питання залучені у твердженнях свідків. Простежте за тим, що вони зрозуміли зміст кожного запитання. Якщо вони починають переходити в оф-топ, повертайте їх до теми. Свідки можуть сказати вам, і навіть показати фото, що ім’я Єгова зустрічається у грецькій Септуагінті, але, наполягайте на тому, що Септуагінті - це аж ніяк не Новий Заповіт, і ця знахідка не має до Нового Заповіту жодного відношення. Вони просто роблять припущення, що в оригіналах мало бути ім’я Єгова, але, як ми вже побачили, це не дає їм жодного права безпідставно вставляти це ім’я у текст свого перекладу Біблії, що в багатьох місцях кардинально міняє зміст! Там, де вживається слово Господь, яке в більшості випадків стосується Ісуса Христа, вони замінюють словом Єгова – таким чином, штучно зводячи нанівець більшість свідчень про божественність Ісуса Христа.

Свідки можуть намагатись захищати вжиток імені Єгова принаймні у тих місцях, де є цитата зі Старого Завіту. Підкресліть їм знов, що серед знайдених 5000 рукописів немає жодного, де б містилось ім’я Єгова –навіть у вигляді цитати. Повторіть попередні запитання, щоб до них дійшло. Можна сказати їм: нехай навіть, якщо ім’я Єгова і допустимо у вигляді цитат зі Старого Завіту (що під великим питанням), це знов ж таки, не дає перекладачам Нового Світу вставляти ім’я в інші місця!

Після цього попросіть свідка знайти хоч один вірш, де б Ісус звертався до Бога по імені Єгова. Вони не зможуть знайти такого вірша, тому що навіть в їхньому перекладі його немає! Кожного разу, коли я задавав їм це запитання, вони «з’їзжали» - то окуляри забули вдома, то ще щось… Після роздумів і спроб щось знайти (не приймайте оф-топ) можете зауважити, що Ісус Христос жодного разу не звернувся до Бога як «Єгова Бог» - як до Нього звертаються свідки. Ісус навчив нас звератись до Бога, як до Отця – що виражає набагато ближчі стосунки, ніж як би ти називав когось по імені. Ми ж не називаємо свою маму чи свого тата по імені – ми їх кличемо «мама» і «тато» відповідно. Називати Бога батьком – це щось нове, щось революційне – чого не було до Ісуса. Називати ж Бога на ім’я Єгова – це по суті, відкат у Старий Заповіт.

І хоч завдяки цим запитанням ви не приведете їх до Христа в ту ж саму мить, можливо ви принаймні посієте в їх серця певні питання і сумніви – що нам і треба. Запитання, які ви підняли, дуже важливі. Це практично основа основ їхньої релігії! Якщо імені «Єгова» і справді ніколи не було у Новому Заповіті, то правомірність, «легітимність» існування релігії свідків Єгови як такої та перекладу Нового Світу опиняється під величезним питанням.

Багато що залежить і від людини. Дехто з них можливо наважиться потім самостійно дізнатися про цю проблему, і є шанс, що він натрапить на викривальний матеріал про свідків Єгови. Ну і за них треба молитись – щоб Бог відчинив їхні серця і прихилив до правди.

А ще хороший спосіб достукатися до серця свідків Єгови – це погоджуватися на «біблійні вивчення» разом із ними (це не вивчення Біблії, а вивчення книжки з їхніми доктринами). У процесі вивчення будуть можливості донести до них істину Євангелія. Книжка, по якій вони проводять вивчення, містить багато «трамплінів», які дозволять поставити запитання, які могли б спонукати свідка задуматися. Правда, для цього треба мати певну кваліфікацію. Ну і можливо, доведеться в якійсь мірі «включити дурня» - зробити вигляд, що ви просто цікавитесь духовними питаннями, і мало що знаєте про Біблію, Бога… вони таких люблять. А якщо вони зрозуміють, що ви багато знаєте, їм стане некомфортно, тож, вони вірогідніше за все більше не проводитимуть з вами заняття. Тож, як казав Ісус, «будьте мудрі як змії». Треба знати, як їх втримувати по-довше, і під час періоду «вивчення» з ними підкидувати запитання, мовляв, «а я от читав на цю тему те й те…».

І можливо, ви не будете тією щасливою особою, яка приведе свідка Єгови до Христа, але ви можете послужити тим інструментом в руках Бога, який відкриє серце цієї людини для прийняття Ісуса колись пізніше.


1 Николай Порублев, Культы и моровые религии. 263.

2 Николай Порублев, Организация Свидетелей Иеговы в свете истории и учения Библии. 59.

3 Свидетели Иеговы, https://www.jw.org/uk.

4 Переправа, http://pereprava.org/privacy/471-ostorozhno-svideteli-iegovy.html взято 15.05.18.

5 Свідки Єгови, https://www.jw.org/uk.

6 Свідки Єгови, https://www.jw.org/uk.

7 Свідки Єгови, https://www.jw.org/uk.

8 Свідки Єгови, https://www.jw.org/uk.

9 Леон Моррис, Теология Нового Завета. 309.

10 Свідки Єгови, https://www.jw.org/.

11 Свідки Єгови, https://www.jw.org/uk.

12 Рон Роудс, Разговаривая со Свидетелями Иеговы при помощи Писания. 176.

13 Свідки Єгови, https://www.jw.org/uk.

14 Свідки Єгови, https://www.jw.org/uk.

15 Свідки Єгови, https://www.jw.org/uk

16 Библейская Симфония с ключем к еврейським и греческим словам. 1526 слово 4151.

17 Журнал Свидетелей Иеговы, Следует ли верить в троицу. 22.

18 A Greek-English lexicon of the New Testament. 194–195

19 Углубленное исследование Библейского текста, http://biblezoom.ru/, взято 14.01.2018.

20 Роман Дихтиренко, Святой Дух. 6-7.

21 Рене Паш Святой Дух личность и творчество. 9.

22 Подстрочный перевод Ветхого и Нового заветов на русский язык, http://www.bible.in.ua/underl/S/morph.htm#N-NSM (15:43 - 03.02.2018)

23 Учебная Библия с коментариями Джона Мак-Артура. 1395

24 Учебная Библия с коментариями Мак-Артура. 1724

25 Mac Arthur New Tastement commentary 2 Corinthians. 487.

26 Православие. РU, Житие Святителя Иоанна Златоуста, http://pravoslavie.ru/1589.html. (15.01.2018)

27 Творения святого отца нашего Иоанна Златоуста, Архиепископа Константинопольського в руском переводе.752

28 Володимир Павлович Нагирняк, Заметки по Богословию.

29 Николай Порублев, Организация Свидетелей Иеговы. 201.

30 Мартин Ллойд-Джонс, Том 2, Бог Дух Святой. 17.

31 Ллойд-Джонс Том 2 Бог Дух Святой. 17

32 Джон Оуен, Святой Дух. 17.

33 Роудс Рон, Рассуждая со свидетелями Иеговы при помощи Писания.182. Агрег Торрей, Святой Дух Его Сущность и действия. 17.

34 Словник Української мови, http://sum.in.ua/s/volja. (18:00 03.02.2018).

35 Рубен Аргер Торрей, Святой Дух Его сущность и действия. 17.

36 Углубленное исследование Библейского текста http://biblezoom.ru/. (21.04. 2018; 23:36).